Верховна Рада

Верховна Рада

Сайт президента України

Кабінет мінвстрів

Офіційний портал публічних фінансів України

Офіційник вісник України

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Хай не збідніє рука, що дає !

Вранці 5 лютого 2016 року волонтери Бучаччини відвантажили гуманітарну допомогу, продукти харчування, теплі речі і противірусні ліки для воїнів АТО.

На світанку в ресторані «Зорепад» с.Трибухівці був рух. Це хлопці вантажили консерви, котрі виготовив місцевий підприємець Степан Потюк із своїм колективом. Гречка, фасоля, смалець, шкварки, що зібрали жителі району і 2 мішки гороху, що дав для потреб АТО Петро Гадз, все це акуратно приготовлено готове для споживання в літрових банках сьогодні поїхало в Артемівськ. 720 банок!!! Волонтери розказують, що наші солдати завжди запитують за такими консервами. Особливо смачна фасоля із морквою. Шкодували хлопці , що надто подорожчало м’ясо, тож не змогли ним присмачити консерви. А ще дуже бракує медикаментів, теплих шапок і рукавиць, шкарпеток, засобів гігієни і літрових банок для нових консерв.

Довантажували автомобіль вже в кінотеатрі. Там пакували теплий одяг, домашні закрутки і навіть тушкованку. Дитячі подарунки акуратно поскладали – це особливий вантаж.

В фойє я зустріла бійця, котрий приміряв зимову форму. Це Лоза Олександр Борисович, йому 56 років і він доброволець. Вже майже рік служить в Артемівську і лише тепер отримав відпустку. Я запитала: «Як вам там?» Він відповів : « Важко. І зовсім не так, як показують по телевізору. І не правда, що ми там мало не всі в глибокому запої. Кожен свідомий того, що ледь випивши – можна не піднятися з землі. Там, як ніде інше, приходить усвідомлення ціни людського життя. В нас стріляють з важкої і добре приціленої зброї. А нам відстрілюватись дозволено тільки, коли ворог не дальше як на 300 метрів. Та це ж рукопашний бій!!! Але настрій наших військових бойовий. Якби нам дозволили ми би всю цю нечисть власними руками за тиждень знесли з Української землі.»

Він натягнув бушлата, а наші хлопці в нарукавну кишеню поклали йому оберіг: дитячий малюнок і образок. « Тепер я точно дочекаю квітня. І тоді зустрінемось!...» Тим часом волонтери довантажили авто. І поїхали чіпати лафету. На ній повезуть вчора освяченого УАЗа. Його вже заправили підприємці Роман Маліновський і Михайло Сличенюк.

Віриться, що не збідніє рука, що дає!!!

Олена Сурм’як.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.